Загадка замку Бусак
У паризькому музеї Середньовіччя абатства Клюні зберігається серія гобеленів, на яких зображено Даму та єдинорога. П’ять із них вважаються алегорією п’яти чуттів, за якими гобелени й отримали свої назви. А шостий називають «À mon seule désir» («За моїм єдиним бажанням») — за витканим на ньому девізом.
Хто та коли створив ці гобелени, відомі сьогодні на весь світ? У 1841 році їх знайшла в підвалах Крезького замку Бусак відома письменниця Жорж Санд. Нижня частина гобеленів зіпсувалася від сирості, але пізніше була замінена — такими гобелени можна побачити сьогодні в музеї Клюні, куди їх привезли в 1882 році.
Однак за словами Жорж Санд, гобеленів було не шість, а вісім – на зображенні сьомого гобелена Дама сиділа на розкішному троні, а на восьмому пестила двох білих єдинорогів.
Що ж символізують зображення на гобеленах? Яке значення мають ці дивовижні звірі, квіти, птахи? Про що говорить образ загадкової Дами?

Між левом та єдинорогом
І на Сході, і на Заході єдиноріг завжди вказував на духовну сутність речей, на шлях до трансцендентного, піднесеного, був символом досконалої чистоти. Лев у геральдиці уособлював матерію чи силу, матеріальну силу, а Дама в символічній іконографії завжди уособлювала душу — як однієї людини, так і anima mundi, тобто світову душу.
Дама — душа — знаходиться між левомматерією і єдинорогом-духом. Пильно вдивляючись у зображення гобеленів із музею Клюні, ми можемо дізнатися цікаві подробиці того шляху, який має пройти душа, перш ніж навчиться опановувати матеріюлева за допомогою духу-єдинорога.

Шлях душі
У якому порядку йшли гобелени? Маємо різні припущення, особисто я розмістив би їх так: «Дотик», «Смак», «Зір», «Нюх» і «Слух». Далі гобелен з девізом «За моїм єдиним бажанням», гобелен з Дамою
на троні і, нарешті, гобелен з Дамою та двома єдинорогами.
Такий порядок гобеленів не безпідставний. Він відповідає крокам, які має зробити душа, аби піднестися, піднятися від матеріального до духовного: від найбільш матеріальних чуттів — дотику і смаку — до зору, що здатен бачити як матеріальне, так і тонке, духовне, а також до найтонших чуттів — нюху і слуху. Три останні гобелени оповідають про перемогу душі над матерією.
Дама на гобеленах ніколи не зображується в одному і тому ж убранні — змінюються як її одяг, так і зачіска, й атрибути. Як уособлення душі, вона є віссю, центром всієї іконографії. Вона — головна героїня конфлікту між матерією і духом. Тому її різні зачіски і головні убори, а також різні сукні та атрибути мають вочевидь символічне значення, яке нелегко розкрити, але можна пов’язати з різними станами душі, з етапами алхімічної дії. Дама-душа — це й двоїстість нашого розуму — практичного, конкретного розуму і чистого розуму. Перший схиляється, за Кантом, до гіпотетичних імперативів матеріального світу, а другий, навпаки, до категоричних імперативів світу духовного.
Алегорія п’яти чуттів як вступ до трьох останніх сюжетів може вказувати на те, що душа має навчитися управляти почуттями, які пов’язані з матерією, і перетворити їх в атанорі свідомості. І через тонку протилежність цих матеріальних почуттів душа зможе звільнитися і здобути перемогу над матерією.

«Дотик»: зважитися на боротьбу
На цьому гобелені Дама дивиться праворуч і тримає в правій руці чотирикутний стяг лева, а лівою рукою стискає ріг єдинорога. Деякі дослідники вбачають у рогові фалічний символ, однак тут він вказує на силу, яка вивищує душу. Погляд Дами суворий і твердий, вона сповнена рішучості. Можливо, Дама зважилася здобути владу над матерією, незважаючи на сильного лева, у якого вона відібрала стяг, і на важкі кайдани, що сковують її талію — символ пут матерії. У такі ж кайдани закуті зображені на цьому гобелені тварини — усі, крім птахів.
Тут є очевидний натяк на бій, оскільки лев та єдиноріг несуть щити, а сокіл в небі намагається зловити чаплю. Серед тварин ми бачимо мавпочку. Вона з’явиться і на гобелені «Нюх» — коли знову Дамі доведеться прийняти важливе рішення, коли настане час обирати.

«Смак»: від хаосу до розуму
Лев та єдиноріг в церемоніальних плащах несуть стяги. При цьому лев тримає трикутний стяг єдинорога, а єдиноріг — чотирикутний стяг лева. Можливо, це натяк на плутанину і хаос, які панують у матеріальному світі. Дама вже приручила сокола, якого ми бачили на попередньому гобелені, і втримує його шкіряною рукавичкою. Сокіл (або папуга, як вважають деякі коментатори) уособлює конкретний розум, якому властиво насолоджуватися смаком речей. На гобелені йдеться про смак, але Дама відмовилась від нього: вона дивиться на сокола, дістає жолуді з Чаші Грааля, яку тримає служниця, і віддає їх птахові.
Ймовірно це говорить про те, що Дама намагається привчити птаха розуму насолоджуватися більш вишуканими плодами, ніж ті, якими сокіл живився досі.

«Зір»: споглядати найвище
Лев зустрічає Даму, тримаючи свій чотирикутний стяг, але дивиться в іншу сторону. Дама теж не дивиться на лева — її погляд спрямований на єдинорога; він відбивається в дзеркалі, яке Дама тримає в правій руці. Вона відмовилась дивитись на земне,
світське — а лише на єдинорога чи його відображення.
Дзеркало можна порівняти з нашим розумом, який на попередньому гобелені символізувала вода в Чаші, урухомлена тоді, коли Дама діставала звідти жолуді для сокола. Тепер, коли поверхня води заспокоїлося і уподібнилася дзеркалу, в ній відбиваються не видимі раніше висоти. Сокіл, який махає крилами, може уособлювати діяльний розум, а рівна поверхня дзеркала — це розум в стані спокою, який саме тоді відображає єдинорога — духовне. Лівою рукою Дама обіймає єдинорога за шию.
Із цього гобелену можна вивчати чакри (енергетичні центри людини в східній традиції) — так вважають деякі коментатори. Вони відзначають, що рукою Дама активізує життєву точку хребетного стовпа єдинорога; частина її головного убору дуже нагадує язик полум’я і символізує верхню чакру; пояс у формі очей, який прикрашає її талію, підкреслюючи (на відміну від інших гобеленів) її великий живіт, вказує на сонячне сплетіння.
На гобелені «Зір» зображений єдиноріг, що відпочиває; тут показано душу, що споглядає духовне, — так можна пояснити сповнені любові погляди єдинорога і Дами, які дивляться одне на одного.

«Нюх»: відректися від матеріального
Поруч з Дамою знову з’являється служниця, котра може уособлювати свідомість. Дама плете вінок із квітів, але вона не насолоджується їх ароматом — їх нюхає мавпочка, що сидить у кошику ліворуч від Дами. Мавпочка наводить нас на думку про Ханумана — персонажа індійського епосу «Рамаяна». Цар мавп Хануман допоміг Рамі звільнити Сіту (також символ душі) з рук Равани, який втілює собою матерію. Крім того, мавпочка була зображена на прапорі Крішни в «Бхагавадгіті». Вона з’являється кожного разу, в той час коли потрібно прийняти важливе рішення — боротися або відмовитися від боротьби. Мавпочка може символізувати інтуїцію, останній міст, через який нам залишається пройти, щоб досягти духу.
Талію Дами охоплює тонка чернеча мотузка — вона вказує на її рішення відректися від усього матеріального. Вінок вона плете не для себе: ми жодного разу не побачимо його на Дамі. Ймовірно, це вінець зречення і приношення Богу. Лев та єдиноріг знову зі щитами, і вони знову тримають не свої прапори. Знову боротьба, і мавпочка знову з’являється в годину вибору.

«Слух»: гармонія духу
Обличчя Дами та її служниці — душі та її свідомості — умиротворені. В них відбивається світ духу, як помітили деякі коментатори. Цей гобелен ще називають «музикою сфер». Знову зачіска Дами нагадує язик полум’я, а всі тварини звільнені і мирно відпочивають. Лев та єдиноріг без щитів і без церемоніальних плащів, кожен тримає власний прапор. Вони теж відпочивають і точно посміхаються. Всі речі знаходяться на своїх місцях — рішення прийнято, і душа, Дама, віддається духу, слухаючи музику.

«À mon seul désir»
Всі бажання матерії подолані, душа залишається з єдиним бажанням — досягти Мудрості і з’єднатис з Духом. Девіз «Моє єдине бажання» написаний на верхній частині намету, куди Дама зможе увійти відразу, як тільки остаточно зречеться матерії і складе свої коштовності в скриньку, яку тримає її служниця. Там, у шатрі — а це символ всеперетворюючої алхімічної печі, атанора, — здійсниться її остаточне перетворення. Лев та єдиноріг знову стають лицем до лиця, їхні прапори знову змінені місцями, але вони голі і тепер без щитів — вони не б’ються і обидва, за взаємною угодою, відкривають завісу шатра, щоб Дама змогла увійти в покої перетворення. Весь намет прикрашений численними зображеннями золотих язичків полум’я. Гостроконечна прикраса на головному уборі Дами вказує на її пробудження і внутрішнє світло, котре освітлює її спокійне обличчя. На служниці схожий головний убір, а збоку від лева сидить на подушці собача, можливо, уособлюючи підкорені розуму інстинкти.

Втрачені шпалери
Два гобелени, що були загублені і їх описала Жорж Санд, мабуть, розповідають про продовження процесу піднесення душі. На жодному з них лев вже не з’являється: відбулася остаточна перемога духу над матерією, світла над темрявою. А Дама, душа, в атанорі шатра перетворилася тепер на Софію — Мудрість. Дама, яка зображена на восьмому гобелені, сидить і гладить двох єдинорогів, що стоять по обидва боки від неї, — в ній ми могли б побачити символ подолання подвійності і возз’єднання душі з Вищим «Я» — ціль довгого шляху душі до її небесних витоків.

Серединний острів
Дія відбувається на невеликому круглому острові. Острів цей потопає в квітах і буйній рослинності; на ньому живуть різні домашні та дикі тварини, які на перших килимах мають недовірливий вигляд
або ворогують один з одним, а на останніх, коли Дама-душа опановує свої почуття, співіснують в мирі та гармонії. Церемонія перетворення відбувається в особливому огородженому місці — щоб розвиватися, душі необхідно відмежувати область своєї роботи.
Крім того, цей серединний острів символізує подолання протилежних начал, що досягають рівноваги в гермафродиті. Тут не тільки лев та єдиноріг представляють дві полярності: на острові живуть і домашні, і дикі тварини, які на останніх килимах вже не бояться один одного. Двоїстість ми знаходимо і в рослинності: апельсинове дерево і колючий падуб — жіночі рослини, а кам’яний дуб і сосна — чоловічі. Двоїстість підтримується і в посиланнях на естетичні східні і західні моделі, і це змушує нас звернутися до однієї з версій походження гобеленів, пов’язаної з оттоманським принцом Джемом. Саме він мріяв про весілля Сходу і Заходу.

Весілля Сходу і Заходу
Прийнято вважати, що шпалери в якості весільного подарунка отримала Клод Ле Віст, дама зі знаменитої ліонської сім’ї; потім вони опинилися в замку Бусак, де їх і побачила Жорж Санд. Швидше за все, їх близько 1500 року виткали фландрійські майстри, але, можливо, за більш ранніми зразками.
У зображеннях помітно значний східний вплив. І тому вважається, що вісім робіт, які стали зразками для французьких шпалер, були виткані між 1482 і 1488 роками на замовлення принца Джема (у Європі його називали Зізімом), сина МохаммедаII. Принц дуже цікавився таємними науками і мріяв про союз Хреста і Півмісяця, або, як говорив він сам, про весілля Сходу і Заходу. Досить імовірно, що ескіз гобеленів-зразків був залишений в замку Бурганеф в Крез, де принца Джема тримав в ув’язненні П’єр д’Обюссон, Великий магістр лицарів Святого Іоанна Єрусалимського. Не всі згодні з цією версією, однак П’єр д’Обюссон, котрий знав глибоке символічне значення зображень, цілком міг доручити фландрійским майстрам створити гобелени за ескізом принца Джема, і саме він міг потім перевезти шпалери в замок Буссак.
Серія гобеленів «Дама з єдинорогом» розповідає нам про весілля душі з духом, про небесну ієрогамію і наводить на думку про те, що таке об’єднання можливе і між людьми, можливе в суспільстві, і тоді, може бути, здійсниться старий олександрійський сон про спільноту думки між Сходом і Заходом.

***
Минають віки, але Дама і єдиноріг на старовинних гобеленах продовжують зберігати свою таємницю. Таємницю задуму, таємницю походження, таємницю символічного сенсу/змісту.