Технічний прогрес протягом останніх десятиліть докорінно змінив наш спосіб життя. Вже навіть важко собі уявити, як ми жили раніше, коли ще не було ані поновлень статусу, ані селфі, ані електронної пошти? Що робили люди до появи YouTube, Facebook, Twitter?

Проте у наш час існує двояке ставлення до прискореного розвитку техніки.

З одного боку, багато людей схильні вважати технічний прогрес ознакою культурного прогресу. Звідси випливає, що покращання техніки означає покращання суспільства і, загалом, краще життя. Дехто навіть вважає, що всі проблеми людства якось будуть розв’язані за допомогою техніки, яка просто має зробити ще один крок у своєму нескінченному розвитку, щоби покласти край стражданням (бідності, злидням) і забезпечити здорове та комфортне життя для всіх.

З іншого боку, є люди, їх меншість, які вважають техніку джерелом усіх бід. На їхній погляд, саме технічний прогрес спричиняє всі наші проблеми, і позбутися їх можливо лише шляхом повної відмови від техніки та всього, що з нею пов’язане.

Спробуємо розглянути, що в реальному житті може свідчити на користь кожної із цих двох позицій.

За допомогою техніки в цілому були покращені деякі види медичної допомоги, санітарія та якість життя пацієнтів по всьому світу. Техніка дала нам можливість зручно спілкуватися з людьми, що перебувають на іншому кінці світу, та поновлювати втрачені зв’язки. Вона також дала нам доступ до величезного різноманіття форм віртуальної діяльності, зробила інформацію доступнішою, ніж будь-коли. Вона зробила наше життя багато в чому зручнішим.

У той же час, за допомогою техніки були розроблені нові види сучасної зброї, яка може вбивати людей з більшою «ефективністю» (а з появою на воєнному ринку штучного інтелекту стане ще гірше). Техніка уможливила масове виробництво неякісних харчів (фаст-фуду), що призвело до зниження якості життя та підвищило ризик невиліковних захворювань. Безконтрольне використання техніки завдає шкоди довкіллю, дозволяє занадто жорстоке поводження з худобою.

На особистісному рівні техніка часто роз’єднує нас з тими, хто поруч, бо постійно відволікає нас, і не завжди для потрібної чи корисної діяльності.

Мабуть, для кожного позитивного твердження існує негативний відповідник. Перш за все, це тому, що техніка є інструментом, і, як будь-який інструмент, може використовуватись для добра або для зла. Сама по собі техніка не має морального значення. Ножем, як одною із форм техніки, можна порізати яблуко або вбити людину. Морального значення інструментові надає тільки жива істота, котра, як нам відомо, здатна розуміти і сприймати мораль, і ця істота — людина.

Таким чином, техніка не тотожна прогресу. Найкращий інструмент не робить кращою людину.

За словами філософа Хорхе Анхеля Лівраги, римський колісничний не був розумнішим чи мудрішим за сучасного водія спортивного авто. Чи неодмінно сьогоднішній користувач планшета мудріший за давньоєгипетського писаря? Читаючи брутальні коментарі в YouTube, ми впевнено можемо сказати — ні.

Важливим чинником була, є і завжди буде людина, а не машина. Ми зазвичай шукаємо вихід в розробці нових методів та технологій. Замість того, щоби зосередитись на людському чиннику й підтримці позитивних змін в людині шляхом освіти, ми зосереджуємось на зміні технічних засобів, на їх покращенні, тому що так простіше і відчутніше.

Однак техніка не може вирішити проблем людства чи окремої особи, оскільки від матеріальних засобів можна очікувати тільки матеріальних результатів.

Якщо ми згодні з тим, що людина — це не просто матеріал, тоді для вирішення глибоких екзистенціальних проблем, що вразили сьогодні людство, нам потрібні ґрунтовні, глибокі засоби впливу, які мають бути філософськими і духовними.

Ось чому сьогодні, більше, ніж будь-коли, потрібно задіяти найціннішу техніку — наш розум, аби розуміти й розумно застосовувати технічні засоби, таким чином, щоби вони не відтісняли людину на задній план і не обмежували нас у пізнанні життя в усій його красі.

Відмітимо також, що техніка — це не диявол. У цьому світі дияволом, можливо, є тільки людина, коли вона не усвідомлює своєї віковічної сутності, коли її діями керують імпульси від найнижчих планів її єства, а саме — коли вона діє як робот, а не як людина.

Переклад з англійської: Олексій Марусяк, Тетяна Хільчевська
Оригінал статті тут