Коли настав 2020 рік, ми ще не уявляли наскільки складним буде час, в якому нам доведеться жити. Незабаром пандемія розповсюдилася у більшості, якщо не у всіх країнах світу. Ми побачили, що за таких обставин відмінностей немає. Всі ми люди, всі ми вразливі до хвороб, і всі ми вразливі до болю.
Щодня ми зі здивуванням та острахом дізнаємося про кількість людей, яких вразив коронавірус, про те, що число померлих зростає. І хоча, на щастя, багато хто одужує, кількість тих, хто пішов із життя, дійсно вражає. Інколи ми сприймаємо це, як статистичні дані, і забуваємо про біль тих, хто залишає цей світ у самотності, в лікарні, або й у гірших місцях, про скорботу тих, хто не може навіть побачити своїх коханих або сказати їм слова прощання.
Ми не помічаємо, хоча це триває, як невтомно і віддано борються ті, хто намагається врятувати життя беззахисних і підтримати їх. Вони є справжнім взірцем міцності духу.
Мабуть, це важкі і, передусім, особливі часи, які випробовують нас щодо внутрішніх цінностей.
Зрозуміти, що таке страждання, нелегко, але якщо є сила, страждання дає величезну міцність; вона була нам невідома, ми не знали, що можемо її розвинути. Є таке страждання, яке ушляхетнює, і ми можемо згадати безліч чудових творів мистецтва, народжені під впливом болю. Вони є виразом болю, який переносить нас у вищі сфери свідомості, підносить над комфортом, дає відчуття нескінченності, єднає з усім Всесвітом.
Нам слід щодня споглядати красу, яка відновлює нашу гідність і звеличує та підносить наші почуття.
За болем криється сенс, і хоча, потрапляючи до полону страждань, ми не розуміємо сенсу життя, нам слід докласти зусиль, аби досягти тих глибинних причин, які приховуються за тими, що на поверхні. Це глибше розуміння допомогло б нам виявити інші причини, інші відповіді, не настільки очевидні, але не менш правдиві.
Я знаю, що ми говоримо слова пояснення, слова розради, просто слова… Адже коли ближчого й тоншого способу спілкування немає, нам не залишається нічого, окрім як використовувати слова. Якби ми згадали давні вчення, ті, які зникли із часом, залишивши по собі щось поверхове і незначне, то відновили прихований зміст, який криється за словами. Кожне слово містить задум, ідею. Його звучання має бути достатнім, щоб це справжнє значення повернулось до нас.
Ми радимо силу, але не знаємо точно, що звемо цим словом. Це зневажати біль? Це приховувати власні сльози? Це бути ззовні холодними, коли палаємо всередині? Це стати байдужими та втратити почуття? Чи вдатися до агресії, щоб дати вихід тому, що не можемо проявити?

На жаль, ці прояви уявної сили нетривкі і рано чи пізно втрачаються, перетворюючись на грубіші форми або проявляючись як те, що не личить людині. Тож ми маємо пересторогу щодо сили та будь-якої іншої моральної цінності, подібної до неї.
Ми сподіваємось, що слова набудуть особливого значення, ми віримо, що сила важлива, але потрібні й інші складові, які роблять її довершеною і перетворюють на цінність, яка вкрай потрібна для життя.
Справжня сила потребує внутрішньої волі, яка, так би мовити, зробила б цінними наші принципи й те, що ми хочемо робити у житті. Вона є мужністю, яка не руйнується у негодах, а навпаки, зростає і стає міцнішою та вишуканішою. Це здатність приймати рішення й тисячу і один раз відповідати за свої помилки, прагнучи вдосконалюватися.
Справжня сила потребує застосування вищого розуму, а не роздумів. Вищий розум шукає причину речей, яка лежить в основі, він здатний бачити те, що криється за зовнішнім, і миттєво схоплювати те, що приховано за кожною ситуацією, за кожною людиною, за собою.
Справді, сила потребує любові. Далекі від цієї чесноти жорсткість характеру, холодність і погане поводження. Навпаки, найсильніший – це той, хто найбільше розуміє і любить, хто розуміє інших, а також любить себе, з прийняттям, але без гордості та марнославства. Справжня сила потребує любові. Поодинці ми можемо робити багато речей, але, об’єднані серцем із тими, з ким розділяємо своє життя, ми можемо майже творити дива. Єднання дає силу, яка в мільйони разів перевищує нашу, примножує волю, розум і любов. Сила та Єднання – це унікальні ліки у важкі та незвичні часи.