Діти Міноса

Фюрере, вождю кривавий!
Свій хоровод починай!

Вйо, вперед, Революціє!
Колесо обертай!

Залякуй нас батогами – крики із вуст.
Байдуже – йди головами! Чути хруст.

Мінотаври плачу не чують.
Мінотаври біль не відчують.

Ллється вино – екстаз нестримний.
Крутиться колесо – рух невпинний.

Хоровод несеться, вино п‘ється.
Кров тече. Кров ллється.

Ллється всіма шляхами
Між тернами та зірками.

Тільки тілом керовані
Йдуть над тілами.
Мінотаври серцем не чують.
Душі чавлять, а самі плазують.

Хоровод несеться – рух без упину.
Вже не один мільйон в оберті згинув.

Швидше! Чортове коло могутнє!
У світле майбутнє, в святе майбутнє!

Оберт триває. Ніч темна впала.
Місяць не видно. Колесо стало…

В тиші густій, в тиші пустій криком невтомним,
Криком застиглим, що небо наповнив.

Смерті немає. Немає й життя.
Бліднуть лунатики Міноса – без вороття.

Мріє світанок – Сонця буття.

1989 (переклад з хорватської)