У світі розбіжностей та контрастів ми шукаємо способи порозумітися одне з одним. У філософії існує поняття конкордії – гармонійне співіснування, що передбачає не стільки відсутність конфлікту, скільки наявність глибокого взаєморозуміння. Concordia з латинської перекладається як «згода сердець». Це не про тишу, а про співзвучність у різноманітті, про щоденну роботу над собою у стосунках з іншими. Ми запитали членів культурної асоціації «Новий Акрополь»: що для вас означає співіснування і як ви втілюєте принципи конкордії у своєму житті?
Андрій Українець, Львів
Конкордія – це про розуміння і відчуття іншого, здатність спілкуватися мовою, якою розуміють тебе, і розуміти мову іншого. Спроможність працювати, відпочивати, ризикувати і, можливо, відкрито обговорювати розбіжності, якщо це веде до порозуміння з іншим. Це завжди робота над собою, адже інший – це випробування на терпіння, щедрість, доброту, вміння дружити, уважність і почуття гумору. Також це про здатність налагоджувати стосунки і зберігати їх, дарувати подарунки, вітати з днем народження, підтримувати один одного і багато іншого. Це про вміння підніматися над тим, що розʼєднує, і шукати те, що обʼєднує.
Ніна Аракелян, Київ
Гармонійне співіснування – це коли «звучить музика». Кожен з нас – інструмент, який може видавати більш або менш чистий та злагоджений звук, але гармонія народжується тоді, коли ми вчимося бути співзвучними, знаходити правильні «пропорції» взаємодії. Для цього важливо знати свою «ноту» (а мовою філософії – знати, хто я, звідки йду і куди прямую), а також чути і знати ноти та тембри інших людей. З диригентом, прописаною мелодією, або й без неї, коли звучить чиста імпровізація, народжується справжня Музика. Я не можу підлаштувати решту інструментів під себе, та й не маю цього робити. Але те, що я дійсно можу – тримати свій власний інструмент у чистоті та справності, вдосконалювати володіння ним та розвивати слух. Кожного дня ставати хоча б трохи кращою за себе вчорашню, витягати себе з болота повсякденності та вчитися любити.
Юлія Каменщикова, Вінниця
На мою думку, ми не можемо бути щасливими, не відчуваючи чи не усвідомлюючи своєї спорідненості з іншими людьми, з природою та Всесвітом. Але чомусь ця ідея не завжди така очевидна. Потрібен час, життєвий досвід та певні зусилля для того, щоби ясно побачити ці взаємозвʼязки. Так чи інакше, ми маємо співіснувати одне з одним. Але ця обумовленість породжує відчуття радості саме тоді, коли нас об’єднують спільні цілі і, щоважливіше, спільні цінності та ідеали. З цієї відправної точки пошук згоди стає невід’ємною складовою нашого життєвого шляху. Якщо ж говорити власне про мій досвід, то для мене наша школа філософії, навчання, всі спільні проєкти, які ми втілюємо, волонтерська робота, подорожі та відпочинок – це, безперечно, найпотужніший простір для втілення принципу конкордії разом із однодумцями