Численні несприятливі ситуації, у які ми потрапляємо, можуть спричинити прояви неконтрольованих емоцій, депресії та легких тривожних станів, із якими складно впоратися, і лікарі шукають способи нам допомогти
Цікаво, що це спонукає нас звертатися до давнього світу за відповідями, які були ефективними та корисними в минулому. Йдеться про філософію стоїків, яка сьогодні відновлюється як інструмент допомоги в сучасних умовах.
На цю тему написано багато книг і статей, і автори продовжують писати нові роботи, навіть якщо прямо не цитують стоїчні поради. Одна з таких книг нещодавно привернула мою увагу. Вона називається «Філософія для життя та інші небезпечні ситуації. Антична мудрість для розв’язання сучасних проблем» Жуля Еванса1.
Хочу відзначити кілька дійсно цікавих ідей:
1. Не події змушують нас страждати, а те, як ми їх сприймаємо.
Наше ставлення до подій дуже важливе. Ментальна та емоційна позиція може цілком змінити для нас сенс того, що відбувається. Інакше кажучи, було б простіше, якби ми змінили підхід до подій.
Часто наш погляд на життя формується під впливом переконань і думок, що вкорінилися в нас, навіть якщо вони не зовсім наші, — адже вони приходять ззовні й непомітно впливають на наше сприйняття.
Нам потрібне нове бачення, яке дозволить розширити свої межі та обрії. Хоч ми і не станемо щасливими раз і назавжди, принаймні будемо більш спокійними та врівноваженими, знаючи, що з часом знайдемо спосіб менше страждати.
Спокій — це важливо. Нам потрібно навчитися заспокоювати себе, бачити і слухати себе без надмірного хвилювання та болю.
2. Ми не завжди усвідомлюємо свої думки, але можемо щиро досліджувати їх у собі, доки не зрозуміємо.
Давньогрецькі філософи, зокрема Сократ, стверджували: необхідно пізнати себе. Для цього потрібно щиро й безперервно досліджувати себе, але без одержимості. Ми повинні навчитися запитувати себе про те, що нам подобається, а що ні; у що ми віримо, а що відкидаємо; що нас приваблює, а що засмучує.
Особливо корисна порада стоїків — вести щоденник невеликих роздумів про свої думки та почуття, чесно і стисло аналізуючи себе.
3. Ми не можемо контролювати те, що відбувається, але здатні контролювати свою реакцію на події.
Грецький філософ Епіктет розділив людський досвід на два типи: те, що залежить від нас, і те, що від нас не залежить. До останнього належить незліченна кількість чинників: людські, соціальні, економічні, кліматичні, біль, смерть… і багато іншого, часто непередбачуваного.
Те, що від нас залежить, — це контроль над собою, особливо якщо зробити його постійною практикою. Самоконтроль сприяє самовдосконаленню, зменшує тривожність і виховує здатність приймати обґрунтовані рішення навіть у заплутаних ситуаціях.
4. Вибір точки зору.
Раніше ми говорили про ставлення до речей, а тепер звернемо увагу на точку зору. Вона визначає кут, під яким ми дивимося на події, надаючи їм більшої або меншої значущості залежно від того, чи перебувають вони у нашому полі зору чи ні. Наприклад, хороший фотограф вміє помічати деталі, які для інших непомітні, і чудово їх підкреслює.
Філософ-імператор Марк Аврелій любив порівнювати стан людини з неосяжністю Всесвіту, оскільки це допомагало йому сприймати себе і події з більшою простотою та скромністю. В одному зі своїх висловів він каже: «Нікому ніколи не припаде того, чого він від природи не міг би знести». Отже, наші проблеми не перевищують міри.
Важливо також жити теперішнім: немає сенсу повертатися до минулого, яке вже відбулося, хіба що для того, щоб винести з нього цінний досвід; і немає сенсу фантазувати про майбутнє, якщо ми навіть не намагаємося спланувати день, тиждень чи місяць свого життя належним чином.
5. Важливість свідомого повторення.
Стоїки надають великого значення (як і інші сучасні філософські течії) навчанню, постійним вправам, свідомій практиці та повторенню. Якщо ми повторюватимемо лише механічні дії, ми нічого по-справжньому не навчимося.
6. Важливість роботи.
Бездіяльність — матір усіх лих. Праця, фізична й розумова, збагачує людину не лише тим, що вона продуктивно використовує час, але й тим, що в роботі ми відкриваємо сфери діяльності, до яких можемо повернутися у хвилини зневіри. Сенека казав, що стоїк сприймає всі негаразди як вправи. Це означає, що перешкоди слід перетворювати на випробування та ставитися до них відповідно, щоб ми могли винести з них уроки, які будуть корисними протягом усього життя.
7. Важливість чесноти для досягнення щастя.
Стоїцизм має на меті стан благополуччя, який ґрунтується на важливості чесноти. Більше ніж благополуччя, люди постійно шукають щастя, хоча щастя не для всіх однакове. На думку стоїків, щастя не залежить від зовнішніх чинників, таких само мінливих, як багатство і влада; воно полягає лише у внутрішньому розвитку людини.
Хоча може здаватися, що дуже важко відокремитися від цілей, пов’язаних із добробутом і престижем, але це не так вже й важко, коли ми відкриваємо цінність внутрішніх скарбів, які ніхто не в змозі в нас відібрати.
8. Важливість морального обов’язку перед людством.
Людська етика пропонує зобов’язання, яких необхідно дотримуватися стосовно всіх, хто нас оточує: друзів, родини, колег, супутників життя. Але існує ширший обов’язок, який охоплює все людство, бо ми всі до нього належимо.
Поєднати ці різні обов’язки буває дуже важко, але наша майстерність полягає в тому, щоб знаходити точки дотику, а не тертя.
З певної глибокої причини стоїки вважали людей «громадянами світу», не нехтуючи любов’ю до власної країни. Громадянин світу думає також і про ціле, щоб шукати щастя, яке буде корисним для всіх
- Переклад з англ.: Jules Evans. Philosophy for Life and Other Dangerous Situations: Ancient Philosophy for Modern Problems
↩︎