Молитва навесні

Учителю, Візьми мене в пустелю за собою, Волію стати Голосом та Словом мови, Що всі уже забули. І розіпни мене, Хоча би як розбійника, коли у Бога вкрав численні дні та ночі, блукаючи у сумнівах своїх. Учителю, В моєму місті сплять усі. Та може, все ж бодай хоч хтось прокинеться та прийде, Як перетвориться на кров вода, Як буде на чолі вінок терновий, А у … Continue reading Молитва навесні

Діти Міноса

Фюрере, вождю кривавий! Свій хоровод починай! Вйо, вперед, Революціє! Колесо обертай! Залякуй нас батогами – крики із вуст. Байдуже – йди головами! Чути хруст. Мінотаври плачу не чують. Мінотаври біль не відчують. Ллється вино – екстаз нестримний. Крутиться колесо – рух невпинний. Хоровод несеться, вино п‘ється. Кров тече. Кров ллється. Ллється всіма шляхами Між тернами та зірками. Тільки тілом керовані Йдуть над тілами. Мінотаври серцем … Continue reading Діти Міноса

Призначення міфу

На основі інтервью з Антоном Мусуліном для журналу «Колесо жизни» Міф і міфічні перекази пронизують всю історію людства. Слово «міф» у перекладі з грецької означає «правдива оповідь». Зміст міфу може видаватися вигадкою, казкою, адже в ньому чимало подій, які неможливі з погляду звичайного життя. А втім, міф відіграє важливу роль, насамперед, у релігійних уявленнях народів усіх часів. Священні писання християн та іудеїв не менш міфологічні, … Continue reading Призначення міфу

Еон, Кронос, Кайрос – володарі часу

Еон – всеосяжна вічність В орфічній теогонії Еон-Вічність (від грец. aiwn = aei on – «століття», «вічність»), той, хто не старіє,  перебуває у першовитоків всього. Він виник ще до Хаосу, Ефіру, Ночі та інших богів, які передували народженню космосу. Еон-Хронос – триголовий дракон мудрості, Триєдиний Логос; це божество згадується у багатьох теогоніях, де він разом з Ананке-Неминучістю породжує все суще і керує силами часу та … Continue reading Еон, Кронос, Кайрос – володарі часу

Минуле, сьогодення, майбутнє

…Що я міряю, коли кажу Я ж не міряю прийдешності, тому що її ще нема; не міряю й минувшини, якої вже нема. Отже, що ж я міряю? Може, час, коли він проминає, а не час минучий?  Св. Августин Є лише мить теперішнього, минулого немає, а майбутнє ще не настало. Сфера часу охоплює все, що виникає у часі: минуле, яке стало спогадами, майбутнє, яке живе надіями … Continue reading Минуле, сьогодення, майбутнє

Діалог із життям

Чому людина має продовжувати рости, навіть якщо здається, що вона вже виросла й чомусь навчилася? Ріст, розвиток та досягнення зрілості – це пов’язані, але відмінні між собою поняття. Людина народжується, росте, розвивається, і, врешті, досягає фізичної зрілості. Проте фізична зрілість не означає, що сформувалася особистість. Справжнє зростання у духовному вимірі починається після досягнення психологічної та ментальної зрілості. Перша фаза життя – дитинство, молодість, перший період … Continue reading Діалог із життям

Еще раз о философии

В юбилейный для «Нового Акрополя» 25 год в Украине мы решили поговорить с его основателем, современным философом Антоном Мусулином о его опыте философского образа жизни, актуальности философии сегодня и ее практическом применении. Что такое философия для Вас? Прежде всего, это путь. Но это и отношение к жизни, ее осмысление, это поиск и изменение себя. Я думаю, что у каждого человека есть вопросы, которые он задает … Continue reading Еще раз о философии

Философия — праксис и созерцание. Часть 2

Продолжение статьи из предыдущего номера… Метод «Что самое трудное? – Познать самого себя…Что самое легкое? – Жить по привычке». Пифагор Чтобы пошить сапоги, нужно обладать знанием и умением сапожного искусства, а чтобы открыть, кто мы есть, нужна философия – знание и умение облагораживания и очеловечивания человека. Поэтому философия включает в себя как теорию, так и определенные духовные практики, способствующие пробуждению души. Краткие правила касаются практики … Continue reading Философия — праксис и созерцание. Часть 2

Философия — праксис и созерцание

Философия Философия — это метод и способ возвышения человеческой жизни. Как любовь к мудрости философия требует, предполагает и предлагает инструменты, позволяющие возвыситься над самим собой и вернуться к истокам. Философия — это нить Ариадны, позволяющая добраться до центра лабиринта и выйти из него победителями. В одном интервью Мирча Элиаде сказал, что вся его жизнь была возвращением к центру, но дорога эта нелегка и полна скрытых … Continue reading Философия — праксис и созерцание