Колір дощу. Осягнути сірий

Спробуймо сьогодні осягнути колір сірий. Він незмінно присутній там, де веселка. Там, де сонце пробивається крізь сіру пелену хмар, і його світло стає зримим. Там, де весь вітряний простір сяє після дощу. Сяє росою. Срібною? Сірий. Колір дощових хмар. Колір шовкового покривала, що іноді закриває небо. Колір його переливів. А часом хмари – мов акварельні. Ви бачили? Сірий, колір самого дощу. Прозорої сірості. Дощем Небо … Continue reading Колір дощу. Осягнути сірий

Сталкер. Побачення із зоною

за фільмом «Сталкер» Андрія Тарковського  «Кого ж мені вести туди?» –  у глибокому розпачі запитує Сталкер, лежачи на ліжку і відчуваючи душевний біль після останньої мандрівки в Зону. У кімнату, де здійснюються найпотаємніші мрії, його супутники не ввійшли. Сталкер вів їх небезпечними шляхами, на межі життя і смерті…  Злякалися? Засумнівалися? А можливо, не було що сказати у кімнаті, яка здійснює найзаповітніше? У кінострічці «Сталкер» Андрій … Continue reading Сталкер. Побачення із зоною

Благородний дух змагань

Попри те, що у 2020 році Олімпійські ігри були скасовані, ми можемо пройнятися духом цієї найвідомішої та найпрестижнішої спортивної події. Вона не завжди існувала у такій формі, яку ми знаємо сьогодні, а в давнину слугувала зовсім іншим цілям. Питання, коли виникли Олімпійські ігри, і досі залишається дискусійним: більшість джерел датують їх 776 роком до н. е., інші вказують на набагато давніший період. Один із міфів … Continue reading Благородний дух змагань

Сьогодні я бачила… нову людину

Сьогодні я бачила Нову Людину… Цей прегарний образ з майбутнього, хоча й з дещицею минулого, навідав мене, щоб я марила тим, що колись було, тим, що принишкло, і тим, що неодмінно повернеться, — світлим і чистим. Коли я побачила Нову Людину, то здала собі справу, що вона зовсім не нова. Навпаки, вона прадавня, як перші архетипи людства, але в ній живе одвічна юність душі, одвічне … Continue reading Сьогодні я бачила… нову людину

Колір невагомих хмар. Осягнути білий

Білий. Дивитися, як сніжинки з легеньким дзенькотом падають на рукава куртки. Тонкі візерунки, що скоро стануть водою. У сонячний день сніг сяє, як найбільша коштовність. Коштовність, яку не забереш із собою, не прикрасиш одяг чи житло. Вона тане від доторку гарячих пальців. А між тим – ця коштовність – для всіх, хто йде повз і може її споглядати, відчувати на дотик. Для багатих і бідних. … Continue reading Колір невагомих хмар. Осягнути білий

ФІЛОСОФІЯ ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ нова книга П’єра Адо в українському перекладі

Не бути оригінальним, а донести велич минулого. Заглибитися в античну філософію і відродити її первісне значення – як метод роботи над собою та внутрішньої зміни індивіда. Такою була наукова та життєва позиція французького мислителя, вченого, почесного професора європейських університетів П’єра Адо. У кінці 2020 року у видавництві «Новий Акрополь» виходить друком його книга «Філософія як спосіб життя». Класика французької філософської думки, написана доступною мовою для … Continue reading ФІЛОСОФІЯ ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ нова книга П’єра Адо в українському перекладі

Тропа доверия (эссе)

Многим из нас в детстве говорят, что мир опасен. Повинуясь инстинктивному стремлению познать то пространство, куда мы попали, мы стремимся потрогать этот мир всеми органами чувств, попробовать его на ощупь и на зуб. Дети всё хотят знать, им всё интересно. Но слишком часто они слышат: туда не ходи, то не делай, нет, нельзя!.. Родители, желая нам добра, стараясь всячески уберечь нас от негативного опыта, совершают … Continue reading Тропа доверия (эссе)

Хоровий спів

Історія майже у кожному своєму акті є відлунням від грандіозного хору в колосальну кількість голосів. Тема та звучання цього співу є неоднозначними, багатоскладними; хористи прямо в процесі розбиваються на окремі партії, кожна з яких озвучує свій мотив, веде свою лінію, вступаючи у співочу конфронтацію з іншими групами. Саме ця умовна суперечність і надає глибину хору, хаос і гармонія якого є рівнозначними характеристиками. Завжди є ведучі … Continue reading Хоровий спів

Тремтіння воскової палички

На тренінгах із командоутворення для розвитку довіри у колективі практикують вправу «воскова паличка»: двоє людей стають у пару, і один із двох має завданням розслабитись і впасти в обійми іншого, не маючи жодних гарантій своєї безпеки, окрім довіри до партнера. Ця вправа показує не лише справжнє ставлення людей, що працюють пліч-о-пліч, один до одного, але і те, наскільки щільно заплутана наша внутрішня свобода у павутині … Continue reading Тремтіння воскової палички

Вимір довіри

Все наше життя побудовано на довірі. Ми, самі того не розуміючи, довіряємо людям більше, ніж, можливо, нам того свідомо хотілося б. Ми довіряємо лікарям, коли вони нам ставлять діагнози, бо вважаємо, що вони більш професійні і усвідомлені, чим ми. Ми довіряємо вчителям у школах і професорам в університетах, бо вважаємо, що це їх справа — викладати, навчати нас того, що вони знають. Ми довіряємо водіям … Continue reading Вимір довіри