Лінія розмежування на два світи з 2014 року стала лінією, що розділяє мене. Перша, філософія котрої була народжена війною під гучні обстріли на підлозі у ванній кімнаті, дає про себе знати навіть тоді, коли мені нічого не загрожує. Друга прийняла те, ким вона є, але ще не відчула в повній мірі, бо всі 16 років в ній виховували любов до Радянського Союзу. Вони живуть у … Continue reading Лінія розмежування на два світи
Коли роздумую про мужність бути, у моїй голові одразу ж виникають два образи, які, мов упертий водій, що за будь-яку ціну хоче випхати своє авто з непрохідного бездоріжжя, допомагають штовхати мою думку далі. Перший – людина, яка, намагаючись вижити під пресом радянського соціалізму, змушена існувати з постійною оглядкою на партійну ідеологію; яка, спостерігаючи з узвишшя своєї боязливої невизначеності розпал конфлікту між марксистсько-ленінським закликом (подеколи аж … Continue reading «Краєвиди дорогою до вулкану»
Спробуймо сьогодні осягнути колір сірий. Він незмінно присутній там, де веселка. Там, де сонце пробивається крізь сіру пелену хмар, і його світло стає зримим. Там, де весь вітряний простір сяє після дощу. Сяє росою. Срібною? Сірий. Колір дощових хмар. Колір шовкового покривала, що іноді закриває небо. Колір його переливів. А часом хмари – мов акварельні. Ви бачили? Сірий, колір самого дощу. Прозорої сірості. Дощем Небо … Continue reading Колір дощу. Осягнути сірий
за фільмом «Сталкер» Андрія Тарковського «Кого ж мені вести туди?» – у глибокому розпачі запитує Сталкер, лежачи на ліжку і відчуваючи душевний біль після останньої мандрівки в Зону. У кімнату, де здійснюються найпотаємніші мрії, його супутники не ввійшли. Сталкер вів їх небезпечними шляхами, на межі життя і смерті… Злякалися? Засумнівалися? А можливо, не було що сказати у кімнаті, яка здійснює найзаповітніше? У кінострічці «Сталкер» Андрій … Continue reading Сталкер. Побачення із зоною
Попри те, що у 2020 році Олімпійські ігри були скасовані, ми можемо пройнятися духом цієї найвідомішої та найпрестижнішої спортивної події. Вона не завжди існувала у такій формі, яку ми знаємо сьогодні, а в давнину слугувала зовсім іншим цілям. Питання, коли виникли Олімпійські ігри, і досі залишається дискусійним: більшість джерел датують їх 776 роком до н. е., інші вказують на набагато давніший період. Один із міфів … Continue reading Благородний дух змагань
Білий. Дивитися, як сніжинки з легеньким дзенькотом падають на рукава куртки. Тонкі візерунки, що скоро стануть водою. У сонячний день сніг сяє, як найбільша коштовність. Коштовність, яку не забереш із собою, не прикрасиш одяг чи житло. Вона тане від доторку гарячих пальців. А між тим – ця коштовність – для всіх, хто йде повз і може її споглядати, відчувати на дотик. Для багатих і бідних. … Continue reading Колір невагомих хмар. Осягнути білий
Не бути оригінальним, а донести велич минулого. Заглибитися в античну філософію і відродити її первісне значення – як метод роботи над собою та внутрішньої зміни індивіда. Такою була наукова та життєва позиція французького мислителя, вченого, почесного професора європейських університетів П’єра Адо. У кінці 2020 року у видавництві «Новий Акрополь» виходить друком його книга «Філософія як спосіб життя». Класика французької філософської думки, написана доступною мовою для … Continue reading ФІЛОСОФІЯ ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ нова книга П’єра Адо в українському перекладі
Многим из нас в детстве говорят, что мир опасен. Повинуясь инстинктивному стремлению познать то пространство, куда мы попали, мы стремимся потрогать этот мир всеми органами чувств, попробовать его на ощупь и на зуб. Дети всё хотят знать, им всё интересно. Но слишком часто они слышат: туда не ходи, то не делай, нет, нельзя!.. Родители, желая нам добра, стараясь всячески уберечь нас от негативного опыта, совершают … Continue reading Тропа доверия (эссе)
Історія майже у кожному своєму акті є відлунням від грандіозного хору в колосальну кількість голосів. Тема та звучання цього співу є неоднозначними, багатоскладними; хористи прямо в процесі розбиваються на окремі партії, кожна з яких озвучує свій мотив, веде свою лінію, вступаючи у співочу конфронтацію з іншими групами. Саме ця умовна суперечність і надає глибину хору, хаос і гармонія якого є рівнозначними характеристиками. Завжди є ведучі … Continue reading Хоровий спів
На тренінгах із командоутворення для розвитку довіри у колективі практикують вправу «воскова паличка»: двоє людей стають у пару, і один із двох має завданням розслабитись і впасти в обійми іншого, не маючи жодних гарантій своєї безпеки, окрім довіри до партнера. Ця вправа показує не лише справжнє ставлення людей, що працюють пліч-о-пліч, один до одного, але і те, наскільки щільно заплутана наша внутрішня свобода у павутині … Continue reading Тремтіння воскової палички