Символ 1 «Батьки наші найкращі вчителі»

Світлиця символів Сковороди,
або основи душевного миру

«Розмова, що називається Алфавіт, або Бук­вар миру» – це філософська бесіда п’яти друзів (Григорія, Лонгина, Панаса, Якова і Єрмолая) про те, що саме закладає основи душевного миру. Усі співрозмовники – однодумці, всі сповідують християнство і бесідують, звертаючись до ідей та образів із Біблії, а Григорій (у якому ми впізнаємо Григорія Сковороду) раз за разом наводить друзям алегорії ще й з давньогрецької та давньоримської філософій. В … Continue reading Світлиця символів Сковороди,
або основи душевного миру

Єдність музики та філософії у Григорія Сковороди

«Таку ціну боги назначили за пісню: ставати тим, про що співаємо».Слова, приписані Піфагору Чи помічали ви, як часто співають персонажі у творах Сковороди? Його література пронизана музикальністю. Майже в кожному філософсь­кому творі ми знайдемо музично-поетичні вкраплення, не кажучи вже про те, що власне філософія вважається «найдосконалішою музикою».1 Сучасники знали Григорія і як музиканта, але мелодії, що він складав, до нас не дійшли. Деякі з них … Continue reading Єдність музики та філософії у Григорія Сковороди

Ключові ідеї українського бароко

Ренесанс тяжіє до ідеальної форми, що виражає одвічні ідеї. У мистецтво повертаються античні пропорції, золотий перетин, використовується перспектива; твори наповнюються символами й метафорами, що потребують тлумачення та філософського осмислення. На зміну ренесансу приходить новий стиль мистецтва: бароко вривається у простір встановленої гармонії та прагне вийти за межі, розірвати коло усталених канонів, показати складність і багатоманітність світу. Це стан творчої та смислової напруги та постійного пошуку.Бароко … Continue reading Ключові ідеї українського бароко

Мілінда-Паньхо. Уривок з неканонічного буддійського тексту

«Мілінда-паньхо» («Питання царя Мілінди») – це філософський діалог, в якому мудрець Нагасена пояснює царю Мілінді основи буддійського світогляду. Обидва співрозмовники були реальними історичними персонажами.«Мілінда-паньхо» вважається найважливішою позаканонічною пам’яткою класичного буддизму. На Заході його вперше опублікували в 1880 році. Павло Григорович Ріттер, видатний український вчений, засновник вітчизняної індології, переклав уривок з цього тексту українською мовою ще на початку ХХ ст. На жаль, перекладач був репресований і … Continue reading Мілінда-Паньхо. Уривок з неканонічного буддійського тексту

Зі «Ста тисяч пісень Міларепи»

Великий тибетський йог і поет Міларепа (1052 – 1135) – один із засновників буддистської традиції Каг’ю. Він народився в заможній родині, але після раптової смерті його батька родичі привласнили їхнє майно та дуже жорстоко і зневажливо повелися з ним та його матір’ю. Коли Міларепа подорослішав, мати переконала його помститися за несправедливість, і юнак почав вивчати чорну магію. Через скоєне ним чаклунство загинуло багато людей з … Continue reading Зі «Ста тисяч пісень Міларепи»

Міямото Мусасі. Шлях самурая

Фрагменти із книги Міямото Мусасі «Книга п‘яти кілець» 1645 р. Я самурай провінції Харіма, Сінмен Мусасі-но-камі Фудзівара-но Генсін і мені шістдесят років. З молодого віку моє серце схилялося до обрання Шляху стратегії. Мій перший поєдинок відбувся, коли я мав тринадцять років.Опісля я мандрував провінціями й змагався зі стратегами з багатьох шкіл, я пройшов через не менш, ніж шістдесят поєдинків й не зазнав поразки жодного разу. … Continue reading Міямото Мусасі. Шлях самурая

Міст між культурами. З історії перекладів буддійських текстів

Багато хто з нас чув анекдот:І що люди бачать в тому Карузо? Звичайний спів.Ви були на концерті Карузо?Ні, але був мій сусід і мені наспівав. Коли мова йде про переклад, особливо складних текстів, а тим більше – філософських і духовних, ми часто можемо згадати цю історію: начебто результат має бути такої ж глибини і краси, як і оригінал. Але здійснити це на практиці виходить у … Continue reading Міст між культурами. З історії перекладів буддійських текстів

Ваджра – сяйлива дорогоцінність

На початку часів могутній Індра, бог грому і блискавиці, володар небес, мав битися з демоном Вритрою – уособленням сил хаосу, який перешкоджав руху небесних вод та загрожував пробудженню життя у світі. Колись Вритрі було даровано чарівну здатність: жодна зброя світу не була спроможна його ушкодити. Наймогутніші з богів не змогли підказати Індрі, як перемогти могутнього демона, і лише Вішну відкрив таємницю: тільки зброя з кісток … Continue reading Ваджра – сяйлива дорогоцінність

Немає друга понад мудрість

В поетичній формі я бажав подати сучасному руському читачеві ряд оповідань, притч, рефлексій і інших проявів чуття та фантазії, котрих теми черпані з різних джерел, домашніх і чужих, східних і західних, та котрі, проте, в’язались би в одну органічну цілість не якоюсь одною тенденцією, не одною догмою релігійною чи естетичною, а тільки спільним діапазоном морального чуття і темпераменту. А тобі, любий брате чи люба сестро, … Continue reading Немає друга понад мудрість

Діти Міноса

Фюрере, вождю кривавий!Свій хоровод починай! Вйо, вперед, Революціє!Колесо обертай! Залякуй нас батогами – крики із вуст.Байдуже – йди головами! Чути хруст. Мінотаври плачу не чують.Мінотаври біль не відчують. Ллється вино – екстаз нестримний.Крутиться колесо – рух невпинний. Хоровод несеться, вино п‘ється.Кров тече. Кров ллється. Ллється всіма шляхамиМіж тернами та зірками. Тільки тілом керованіЙдуть над тілами.Мінотаври серцем не чують.Душі чавлять, а самі плазують. Хоровод несеться – … Continue reading Діти Міноса