Приглушуй звуки мої, уповільнюй тіні

Приглушуй звуки мої, уповільнюй тіні, – Іду по кромці днів, як по білій піні, Де хвиля знов накотилась холодно й сліпо в ноги – Іду одна, а насправді ж – отак, як і многі. Мабуть, таки я затиснута геть у дрібних коліщатах – Не можу видихнути, ані скрикнути, ні мовчати, – Боюсь – ввійти, наче клин, у глухі – бо останні – пази І впертись … Continue reading Приглушуй звуки мої, уповільнюй тіні

«Він повільно сідає на дах…»

Він повільно сідає на дах. Як я довго чекав і хотів. Міг бути інший, напевне, птах. Але це найкращий з усіх птахів. Хай ще трохи залишиться тут. Знаком із неба. На мить. Я боюся, що він полетить. Я не знаю його маршрут. Як довго ми йшли цим шляхом. Як наважувались. Як світили. Крокували повільно за птахом, і він віддавав нам сили. Його пташиним ім’ям брели … Continue reading «Він повільно сідає на дах…»

Світає

Світає. Чи маю слова відповідні до відчуттів? Не знаю. Палає і небо, і вітер на стику світів. Рушаю душею до небокраю, щоб зазирнути в її глибину. Злітаю. Колишню себе залишаю. У вирі минулого не потону. Подалі… Чимдалі… Позаду – пустеля пекельного болю. Тікаю? Здолаю! Міцнішають крила у битві з собою. Поволі з неволі, яку необачно для себе створила. Хотіла. Терпіла. В печері сховалась і вхід … Continue reading Світає

Буття з і буття від

Відбулося і збулося. Два майже тотожні слова означають кардинально протилежне. Відбуватися – це як відходити від буття. Часто про щось формальне кажуть, що воно відбудеться, або відбулося, ніби наголошують на завершенні, полегшено зітхають, як от у підсумковому прес-релізі чи звіті, коли ще одна формальна урядова або грантова зустріч нарешті закінчилася. Ніколи не скажуть про таку зустріч, що вона збулася. Збувається натомість чудо. Або мрія… Вона … Continue reading Буття з і буття від

Лінія розмежування на два світи

Лінія розмежування на два світи з 2014 року стала лінією, що розділяє мене. Перша, філософія котрої була народжена війною під гучні обстріли на підлозі у ванній кімнаті, дає про себе знати навіть тоді, коли мені нічого не загрожує. Друга прийняла те, ким вона є, але ще не відчула в повній мірі, бо всі 16 років в ній виховували любов до Радянського Союзу. Вони живуть у … Continue reading Лінія розмежування на два світи

«Краєвиди дорогою до вулкану»

Коли роздумую про мужність бути, у моїй голові одразу ж виникають два образи, які, мов упертий водій, що за будь-яку ціну хоче випхати своє авто з непрохідного бездоріжжя, допомагають штовхати мою думку далі. Перший – людина, яка, намагаючись вижити під пресом радянського соціалізму, змушена існувати з постійною оглядкою на партійну ідеологію; яка, спостерігаючи з узвишшя своєї боязливої невизначеності розпал конфлікту між марксистсько-ленінським закликом (подеколи аж … Continue reading «Краєвиди дорогою до вулкану»

Той, хто є любов

В центральній частині острова Хонсю розташовано один із найдавніших буддійських храмів Японії – Коурю-дзи. Там зберігається дерев’яна статуя неймовірної краси та витонченості, яка має назву Хокан Міроку, що в перекладі з японської означає Бодгісаттва Майтрейя, чи Будда майбутнього. Її зображення я вперше побачила на лекції з історії мистецтва Японії і була надзвичайно вражена її самобутністю та несхожестю на всі інші витвори. Народилось бажання дізнатись більше, … Continue reading Той, хто є любов

Убунту: я існую, тому що ми існуємо

Антрополог запропонував дітям із африканського племені пограти в одну гру. Він поставив біля дерева кошик із фруктами та оголосив: «Той із вас, хто першим добіжить до дерева, отримає все». Коли він зробив знак, діти міцно взялися за руки і… побігли всі разом, а потім усі разом сиділи й насолоджувались солодкими фруктами. Здивований учений запитав у дітей, чому вони так зробили, адже кожен із них міг … Continue reading Убунту: я існую, тому що ми існуємо

Танець життя

Танець – це універсальна мова, яка виходить за межі простору та часу; це спосіб вираження почуттів, які неможливо передати словами. Хоча форми танцю різняться поміж культурами, незмінними залишаються прагнення справжнього танцюриста усвідомити та втілити принципи краси, гармонії та грації за допомогою руху та форми, спонукаючи глядачів у такий спосіб пережити і віднайти саме ці ідеї-образи, приховані всередині кожної людини. Заняття танцями потребує прояву слухових, зорових … Continue reading Танець життя

Знайти силу у труднощах

Коли настав 2020 рік, ми ще не уявляли наскільки складним буде час, в якому нам доведеться жити. Незабаром пандемія розповсюдилася у більшості, якщо не у всіх країнах світу. Ми побачили, що за таких обставин відмінностей немає. Всі ми люди, всі ми вразливі до хвороб, і всі ми вразливі до болю. Щодня ми зі здивуванням та острахом дізнаємося про кількість людей, яких вразив коронавірус, про те, … Continue reading Знайти силу у труднощах