Вивчати, пізнавати і знати

Що більше ми знаємо, то менше страху і вагань маємо.Знати щось означає здавати собі справу з того, що ми не все знаємо; але це не є виправданням для страху перед тим, чого ми на часі не знаємо. Те, що я вивчаю, і те, що знаю Власне, вивчення означає усвідомлення і засвоєння нових або поновлених знань, і не механічно, а свідомо. Зазвичай, вивчати легко те, що … Continue reading Вивчати, пізнавати і знати

Гермес доби Відродження

Гермес – бог відкриттів та оновлень. У його імені криються образи багатьох богів, які, хоч і є спорідненими, мають різне походження та значення.

К.Г. Юнг стверджує, що «Гермес – це одна з найбільш суперечливих постатей елліністичного синкретизму, що дав поштовх розвитку західної культури».

Continue reading Гермес доби Відродження

Метаморфози душі у Боттічеллі

Сандро Боттічеллі – флорентійський художник-гуманіст XV століття. Він входив до культурного осередку сімейства Медичі, але особливо вирізнявся як активний учасник Платонівської академії в Корреджо, яка під керівництвом Марсіліо Фічіно розвивала філософські принципи епохи Відродження. Боттічеллі є автором багатьох шедеврів, але відомий він передусім завдяки двом картинам: «Народження Венери» і «Весна». Вони пов’язані спільною темою з іншим полотном – «Паллада і Кентавр», що є їхнім синтезом. … Continue reading Метаморфози душі у Боттічеллі

Весна: відродження світла

Календарні звичаї та свята виникли в далекі часи. В наші дні вони збереглися лише як елементи сучасних релігій, але їхні сенс та зміст залишилися незмінними. Звичаї всіх культур та цивілізацій відображали зв’язок людини з космосом, із процесом творення світу і втілення божест­венного у просторі-часі. Беручи участь в обрядах, людина долучалася до джерел і причин усього сущого. Таким чином щоразу заново створювався світ і оновлювався час, … Continue reading Весна: відродження світла

Чого я навчилась у Шипе Тотека

Стародавні культури можуть відкрити нам наші власні таємниці.  Ось тільки мова, якою вони з нами говорять, стара, іноземна. Якщо ж крок за кроком вивчати її, то слова-символи та історії-ритуали стають зрозумілими. Щороку приходить весна, природа пробуджується та відновлюється після зимового сну-смерті, дерева розквітають, щоб потім плодоносити. А що відбувається з насінням, яке має прорости? Воно помирає. Помирає як зерно, щоб народитися як паросток. У ацтеків … Continue reading Чого я навчилась у Шипе Тотека

Сковорода. Сродність*

Гадаю, не помилюся, коли скажу, що вчення Сковороди ще від шкільної лави у більшостіукраїнців асоціюється насамперед з «ідеєю сродної праці». З нею любомудр входить просто у серце українського школяра й одразу стає добрим другом, вдячним порадником. Адже батьки/вчителі апелюють до гіркого обов’язку: роби, що мусиш! А Григорій Савич до бажання, солодкого наче мед: роби, що любиш!!! І вмить розвантажує те, чим вони роками вантажили, готуючи … Continue reading Сковорода. Сродність*

Благородний вісімковий шлях

На форумі, присвяченому філософії Сходу, гадаю, важливо зазначити, що насправді філософія єдина. Де б не виникла любов до мудрості – на Сході чи Заході, у будь-якому куточку землі, – вона бере початок у глибинній сутності людини. Форми та поняття філософії подекуди відрізняються, але нам варто намагатися зводити воєдино підходи та застосовувати найкраще з філософії Сходу та Заходу задля користі всіх людей. Сьогодні ми звернемося до … Continue reading Благородний вісімковий шлях

Зі «Ста тисяч пісень Міларепи»

Великий тибетський йог і поет Міларепа (1052 – 1135) – один із засновників буддистської традиції Каг’ю. Він народився в заможній родині, але після раптової смерті його батька родичі привласнили їхнє майно та дуже жорстоко і зневажливо повелися з ним та його матір’ю. Коли Міларепа подорослішав, мати переконала його помститися за несправедливість, і юнак почав вивчати чорну магію. Через скоєне ним чаклунство загинуло багато людей з … Continue reading Зі «Ста тисяч пісень Міларепи»

Сьогодні я бачила зорю…

Я бачила її за допомогою інших зір, що їх Бог дав людям, – очей. Відтак, між моїми очима і зорею в небі виник дивний зв’язок прихильності і те саме прагнення світла.  Вмить з моєї пам’яті стерлися всі знання про світила, що сяють на небесній тверді; про відстань у світлових роках між зорями; про невідому матерію, яка утворює ці зоряні світи, а відтак зоря, яку я … Continue reading Сьогодні я бачила зорю…

АРИСТОТЕЛЬ: ЕТИКА ЩАСТЯ

Одна з найвідоміших робіт Аристотеля – це «Нікомахова етика», названа так на честь його сина Нікомаха, який редагував її. Цікаво, що жодна з праць давньогрецького філософа, які дійшли до наших днів, не була написана безпосередньо ним. Всі твори Аристотеля – це компіляції його нотаток до лекцій, які збирали та видавали його учні. Цим часто пояснюють сухий стиль їх викладу. Цей стиль, який разюче контрастує з … Continue reading АРИСТОТЕЛЬ: ЕТИКА ЩАСТЯ