Гермес доби Відродження

Гермес – бог відкриттів та оновлень. У його імені криються образи багатьох богів, які, хоч і є спорідненими, мають різне походження та значення.

К.Г. Юнг стверджує, що «Гермес – це одна з найбільш суперечливих постатей елліністичного синкретизму, що дав поштовх розвитку західної культури».

Continue reading Гермес доби Відродження

Метаморфози душі у Боттічеллі

Сандро Боттічеллі – флорентійський художник-гуманіст XV століття. Він входив до культурного осередку сімейства Медичі, але особливо вирізнявся як активний учасник Платонівської академії в Корреджо, яка під керівництвом Марсіліо Фічіно розвивала філософські принципи епохи Відродження. Боттічеллі є автором багатьох шедеврів, але відомий він передусім завдяки двом картинам: «Народження Венери» і «Весна». Вони пов’язані спільною темою з іншим полотном – «Паллада і Кентавр», що є їхнім синтезом. … Continue reading Метаморфози душі у Боттічеллі

Весна: відродження світла

Календарні звичаї та свята виникли в далекі часи. В наші дні вони збереглися лише як елементи сучасних релігій, але їхні сенс та зміст залишилися незмінними. Звичаї всіх культур та цивілізацій відображали зв’язок людини з космосом, із процесом творення світу і втілення божест­венного у просторі-часі. Беручи участь в обрядах, людина долучалася до джерел і причин усього сущого. Таким чином щоразу заново створювався світ і оновлювався час, … Continue reading Весна: відродження світла

Молитва навесні

Учителю, Візьми мене в пустелю за собою, Волію стати Голосом та Словом мови, Що всі уже забули. І розіпни мене, Хоча би як розбійника, коли у Бога вкрав численні дні та ночі, блукаючи у сумнівах своїх. Учителю, В моєму місті сплять усі. Та може, все ж бодай хоч хтось прокинеться та прийде, Як перетвориться на кров вода, Як буде на чолі вінок терновий, А у … Continue reading Молитва навесні

Символ 1 «Батьки наші найкращі вчителі»

Світлиця символів Сковороди,
або основи душевного миру

«Розмова, що називається Алфавіт, або Бук­вар миру» – це філософська бесіда п’яти друзів (Григорія, Лонгина, Панаса, Якова і Єрмолая) про те, що саме закладає основи душевного миру. Усі співрозмовники – однодумці, всі сповідують християнство і бесідують, звертаючись до ідей та образів із Біблії, а Григорій (у якому ми впізнаємо Григорія Сковороду) раз за разом наводить друзям алегорії ще й з давньогрецької та давньоримської філософій. В … Continue reading Світлиця символів Сковороди,
або основи душевного миру

Єдність музики та філософії у Григорія Сковороди

«Таку ціну боги назначили за пісню: ставати тим, про що співаємо».Слова, приписані Піфагору Чи помічали ви, як часто співають персонажі у творах Сковороди? Його література пронизана музикальністю. Майже в кожному філософсь­кому творі ми знайдемо музично-поетичні вкраплення, не кажучи вже про те, що власне філософія вважається «найдосконалішою музикою».1 Сучасники знали Григорія і як музиканта, але мелодії, що він складав, до нас не дійшли. Деякі з них … Continue reading Єдність музики та філософії у Григорія Сковороди

Ключові ідеї українського бароко

Ренесанс тяжіє до ідеальної форми, що виражає одвічні ідеї. У мистецтво повертаються античні пропорції, золотий перетин, використовується перспектива; твори наповнюються символами й метафорами, що потребують тлумачення та філософського осмислення. На зміну ренесансу приходить новий стиль мистецтва: бароко вривається у простір встановленої гармонії та прагне вийти за межі, розірвати коло усталених канонів, показати складність і багатоманітність світу. Це стан творчої та смислової напруги та постійного пошуку.Бароко … Continue reading Ключові ідеї українського бароко

Мілінда-Паньхо. Уривок з неканонічного буддійського тексту

«Мілінда-паньхо» («Питання царя Мілінди») – це філософський діалог, в якому мудрець Нагасена пояснює царю Мілінді основи буддійського світогляду. Обидва співрозмовники були реальними історичними персонажами.«Мілінда-паньхо» вважається найважливішою позаканонічною пам’яткою класичного буддизму. На Заході його вперше опублікували в 1880 році. Павло Григорович Ріттер, видатний український вчений, засновник вітчизняної індології, переклав уривок з цього тексту українською мовою ще на початку ХХ ст. На жаль, перекладач був репресований і … Continue reading Мілінда-Паньхо. Уривок з неканонічного буддійського тексту

Зі «Ста тисяч пісень Міларепи»

Великий тибетський йог і поет Міларепа (1052 – 1135) – один із засновників буддистської традиції Каг’ю. Він народився в заможній родині, але після раптової смерті його батька родичі привласнили їхнє майно та дуже жорстоко і зневажливо повелися з ним та його матір’ю. Коли Міларепа подорослішав, мати переконала його помститися за несправедливість, і юнак почав вивчати чорну магію. Через скоєне ним чаклунство загинуло багато людей з … Continue reading Зі «Ста тисяч пісень Міларепи»

Міямото Мусасі. Шлях самурая

Фрагменти із книги Міямото Мусасі «Книга п‘яти кілець» 1645 р. Я самурай провінції Харіма, Сінмен Мусасі-но-камі Фудзівара-но Генсін і мені шістдесят років. З молодого віку моє серце схилялося до обрання Шляху стратегії. Мій перший поєдинок відбувся, коли я мав тринадцять років.Опісля я мандрував провінціями й змагався зі стратегами з багатьох шкіл, я пройшов через не менш, ніж шістдесят поєдинків й не зазнав поразки жодного разу. … Continue reading Міямото Мусасі. Шлях самурая