Міст між культурами. З історії перекладів буддійських текстів

Багато хто з нас чув анекдот:І що люди бачать в тому Карузо? Звичайний спів.Ви були на концерті Карузо?Ні, але був мій сусід і мені наспівав. Коли мова йде про переклад, особливо складних текстів, а тим більше – філософських і духовних, ми часто можемо згадати цю історію: начебто результат має бути такої ж глибини і краси, як і оригінал. Але здійснити це на практиці виходить у … Continue reading Міст між культурами. З історії перекладів буддійських текстів

Ваджра – сяйлива дорогоцінність

На початку часів могутній Індра, бог грому і блискавиці, володар небес, мав битися з демоном Вритрою – уособленням сил хаосу, який перешкоджав руху небесних вод та загрожував пробудженню життя у світі. Колись Вритрі було даровано чарівну здатність: жодна зброя світу не була спроможна його ушкодити. Наймогутніші з богів не змогли підказати Індрі, як перемогти могутнього демона, і лише Вішну відкрив таємницю: тільки зброя з кісток … Continue reading Ваджра – сяйлива дорогоцінність

Немає друга понад мудрість

В поетичній формі я бажав подати сучасному руському читачеві ряд оповідань, притч, рефлексій і інших проявів чуття та фантазії, котрих теми черпані з різних джерел, домашніх і чужих, східних і західних, та котрі, проте, в’язались би в одну органічну цілість не якоюсь одною тенденцією, не одною догмою релігійною чи естетичною, а тільки спільним діапазоном морального чуття і темпераменту. А тобі, любий брате чи люба сестро, … Continue reading Немає друга понад мудрість

Діти Міноса

Фюрере, вождю кривавий! Свій хоровод починай! Вйо, вперед, Революціє! Колесо обертай! Залякуй нас батогами – крики із вуст. Байдуже – йди головами! Чути хруст. Мінотаври плачу не чують. Мінотаври біль не відчують. Ллється вино – екстаз нестримний. Крутиться колесо – рух невпинний. Хоровод несеться, вино п‘ється. Кров тече. Кров ллється. Ллється всіма шляхами Між тернами та зірками. Тільки тілом керовані Йдуть над тілами. Мінотаври серцем … Continue reading Діти Міноса

Зірки у вимірі Краси

У червні 1889 році Вінсент Ван Гог напише своєму брату Тео у листі: Я, як і раніше, потребую, – дозволю собі це слово, – релігії. Тому я вийшов з дому вночі і почав малювати зірки»*. У лікарні Сен Поль він створить один зі своїх шедеврів – «Зоряну ніч». Ця робота стане найвідомішою в світі картиною з зображенням зірок і візитівкою митця.  З давніх-давен люди малювали … Continue reading Зірки у вимірі Краси

ІСТОРІЯ ПРО КРИЛА

Моя нова історія – стара. Як світ, як вміння дихати, як зорі. Вона лише збирає крам добра Серед усіх вже пройдених історій. Вона уявно поділяє світ На дріб’язок і головну подію. Коли розкриті крила на політ, Не час вже навіть смикатись: «Не вмію…» До того дня – усе, як і у всіх: За розкладом життя, не розуміння. Їй молодість свою укласти б в сміх, А … Continue reading ІСТОРІЯ ПРО КРИЛА

Той, хто є любов

В центральній частині острова Хонсю розташовано один із найдавніших буддійських храмів Японії – Коурю-дзи. Там зберігається дерев’яна статуя неймовірної краси та витонченості, яка має назву Хокан Міроку, що в перекладі з японської означає Бодгісаттва Майтрейя, чи Будда майбутнього. Її зображення я вперше побачила на лекції з історії мистецтва Японії і була надзвичайно вражена її самобутністю та несхожестю на всі інші витвори. Народилось бажання дізнатись більше, … Continue reading Той, хто є любов

Убунту: я існую, тому що ми існуємо

Антрополог запропонував дітям із африканського племені пограти в одну гру. Він поставив біля дерева кошик із фруктами та оголосив: «Той із вас, хто першим добіжить до дерева, отримає все». Коли він зробив знак, діти міцно взялися за руки і… побігли всі разом, а потім усі разом сиділи й насолоджувались солодкими фруктами. Здивований учений запитав у дітей, чому вони так зробили, адже кожен із них міг … Continue reading Убунту: я існую, тому що ми існуємо

Танець життя

Танець – це універсальна мова, яка виходить за межі простору та часу; це спосіб вираження почуттів, які неможливо передати словами. Хоча форми танцю різняться поміж культурами, незмінними залишаються прагнення справжнього танцюриста усвідомити та втілити принципи краси, гармонії та грації за допомогою руху та форми, спонукаючи глядачів у такий спосіб пережити і віднайти саме ці ідеї-образи, приховані всередині кожної людини. Заняття танцями потребує прояву слухових, зорових … Continue reading Танець життя

Шевченко. Шлях пізнання

Із сорока семи років життя двадцять чотири він провів у кріпацтві,  десять – на засланні. Тринадцять років волі, частина з яких пройшла під наглядом поліції. Напрочуд обдарований від природи – як письменник, художник, мав неабиякі музичні здібності й чудово співав українські пісні. Шанував історію та археологію, в останні роки життя навіть займався фотографією.  В Кобзареві було щось сократичне – і радість буття, і гіркоту він … Continue reading Шевченко. Шлях пізнання